Ви можете собі уявити історію про те, як звичайнісінький (хоча, може, й не дуже) хлопчисько зі шведського містечка по вуха закохується у 100-річну страрушенцію? Ні?.. Ну й не треба! Просто подивіться фільм "Впусти мене / Låt den rätte komma in" режисера Томаса Альфредсона (Tomas Alfredson) і переконайтеся на власні очі, що таке можливо. Врахуйте також, що та старушенція на вигляд зовсім не зморшкуватий мішок костей, а доволі симпатична ровесниця Оскара (так звати того хлопця). Готовий побитися об заклад, що ви вже, мабуть, давним-давно здогадалися у чому тут річ. Так-так, пояснюється все це тим, що вона ніхто інший, як кровопивця. Отака-от непересічна скандинавська лав-сторі.
Насправді, фільм не такий уже й банальний, як може декому здатися після прочитання першого абзацу цієї рецензії. Стрічка ця заторкує болісні проблеми нашого з вами хворого суспільства. Це і пиятика. Й непрості стосунки дітей і батьків у сім’ї. І тема насильства. Що ж, давайте врешті вже почнімо з чогось... Насамперед, кілька слів про білявого хлопчика, котрий не має друзів. Живе він з мамою. З батьком бачиться тільки на вихідних. Таким чином батьки ділять між собою сина після свого розлучення. Щовечора, повернувшись після шкільних уроків, Оскар вправляється з ножем, при цьому примовляючи зловісні слова погроз своїм уявним ворогам і завдаючи поранеь ні в чому не винуватому дереву, що росте у дворі багатоповерхового будинку, де він мешкає. Одного разу його ловить на гярячому дівчинка, котра нещодавно перебралася зі своїм батьком мешкати до вже згадуваної багатоповерхівки. Дізнавшись, що його постійно б’ють у школі, вона радить чинити опір, а не лишатися для них боксерською грушею. Як не дивно, він слухається її поради і вже незабаром його кривдники самі стають жертвами після отримання заслуженої прочуханки.
Не знаю, чи варто вам оповідати про... е-е... та ні, мабуть, не буду. Натомість скажу ось що: краще захоплено подивіться фільм, ніж з неохотою читати про нього все це.
Закінчу цей текст, нагло зізнавшись читачам, що справедливість у фільмі восторжест-вувала. І ця зимова романтична кривава історія закінчилася до сліз знайомим нам американським гепі-ендом.
|
