Факти з життя:

   Тодд Хейнс — американський кінорежисер і сценарист, вагомий представник незалежного американського кіна.

   Свої перші любительські фільми він знімав ще в школі. У 1985 році Хейнс отримав ступінь бакалавра з мистецтва та семіотики в престижному Браунському Університеті, до цього моменту в його активі вже було декілька короткометражних стрічок, серед яких - стрічка "Убивці: Фільм про Рембо" (1985), що розповідає про взаємини Артюра Рембо та Поля Верлена. 

   Після отримання диплому Хейнс приїжджає до Нью-Йорка, де знімає 43-хвилинний фільм "Суперзірка". Історія життя відомої поп-співачки 70-х років Карен Карпентер, яка померла від анорексії, розігрується за допомогою ляльок Барбі та Кена. Після декількох фестивальних показів на демонстацію і поширення стрічки накладається судова заборона в зв'язку з порушенням авторських прав на музику групи The Carpenters. Проте Хейнса встигають помітити, а стрічка "Суперзірка" незабаром стає андеґраундовою класикою.

   Повнометражний художній дебют Хейнса "Отрута" (1991) є нарізкою з трьох різножанрових історій: псевдодокументального розслідування про літаючого семирічного хлопчика, що убив свого батька; пародії на малобюджетне кіно 50-х - чорно-білого фантастичного жахастика про прокаженого вченого; гомоеротичної тюремної драми за мотивами "Щоденника злодія" Жана Жене. Реакція на фільм суперечлива: з одного боку стрічка різко засуджується представниками праворадикальної громадськості, з іншої - отримує декілька важливих нагород (у тому числі Ґран-прі кінофестивалю в Санденсі і приз "Тедді" Берлінського кінофестивалю). Режисера ж критика зараховує до представників нового квір-кіна.

   Але вже в другій своїй повнометражній стрічці "Безпека" (1995 р.) Хейнс виходить за вузькі рамки гей-кіна. Події фільму розгортаються в Каліфорнії у кінці 80-х. Головна героїня, зразково-показова домогосподарка у виконанні Джуліанни Мур, несподівано починає відчувати алергію буквально до усіх досягнень XX століття, від паливних присадок до презервативів. Фільм, перші сцени якого знято в традиційній реалістичній манері, до фіналу придбаває все більш карикатурні форми та демонструє відчуження сучасної людини від його довкілля. Багато критиків називають фільм Хейнса "Безпека" в числі досягнень незалежного кіна 90-х і розглядають його як своєрідний вирок епосі правління Рональда Рейгана. Ця стрічка також дала старт блискучій кінокар'єрі акторки Джуліанни Мур.

   На Каннському кінофестивалі 1998 року Хейнс представляє свій фільм-розслідування "Оксамитова золота жила" про епоху ґлем-року 70-х. Не дивлячись на те, що розказана в стрічці історія повністю вигадана, в героях "Оксамитової золотої жили" легко вгадуються Іґґі Поп і Девід Боуї. У фільмі звучать композиції багатьох відомих музикантів того часу, частина пісень спеціяльно перезаписується з вокалом виконавців головних ролей Евана Макґрегора та Джонатана Ріс-Маєрса. Окрім музики, щоб точніше передати атмосферу 70-х, Хейнс використовує насичений психоделічний візуальний ряд, наповнює стрічку всілякими культурними ремінісценціями. Майстерність режисера знаходить високий відгук у кінопрофесіоналів: Хейнс отримує приз за художній внесок на МКФ у Каннах.

   Свої стилізаторські здібності Хейнс у черговий раз демонструє в стрічці "Далеко від раю" (2002 р.). У цій стрічці Джуліанна Мур, яка знову грає роль домогосподарки, заводить близькі стосунки зі своїм чорношкірим садівником, що, враховуючи час дії - 50-і роки, неминуче призводить до скандалу. Стрічка справляє дивне враження: практично буквальне наслідування візуальної манери голлівудського кіна 50-х поєднується із зачіпанням табуйованих в ті роки тем - міжрасових стосунків, гомосексуалізму й ін. Фільм "Далеко від раю" став володарем близько 70 кінонагород і отримав чотири номінації на премію "Оскар".

   У вересні 2007 року відбулася прем'єра фільму "Мене тут немає" з Крістіаном Бейлом і Кейт Бланшетт у головних ролях. Стрічка брала участь в основному конкурсі Венеційського кінофестивалю, за підсумками якого удостоїлася відразу двох нагород: Хейнс отримав Спеціяльний приз журі, а Бланшетт було названо найкращою акторкою кіноогляду. У центрі сюжету фільму - біографія Боба Дилана - шість різних акторів демонструють різні аспекти життя та творчості відомого музиканта.

   Фільмографія:

   1. Assassins: A Film Concerning Rimbaud / Убивці: Фільм про Рембо (1985)