Факти з життя:

   Роман Поланскі — один із найвидатніших кінематографістів післявоєнного часу, уродженець Парижу єврейського походження, що виріс у Польщі й працював переважно у Великобританії (1963-1967 рр.), США (1968-1976 рр.) та Франції (після 1976 р.).

   Володар найважливіших нагород у кінематографі: "Золотої пальмової гілки" Каннського кінофестивалю, "Золотого ведмедя" Берлінського кінофестивалю, "Золотого лева" Венеційського фестивалю за досягнення впродовж кар'єри, премій "Оскар", "Сезар", "Золотий глобус" і BAFTA за найкращу режисуру, а також "Фелікс" за внесок у розвиток кіно.

   Раймунд Роман Ліблінґ народився в єврейській сім’ї. Коли йому були три роки, його батьки повернулися до Польщі. Під час німецької окупації мати загинула в концтаборі Освенцім, батьку вдалося вижити в концтаборі Маутгаузен. Під час війни Поланскі поперемінно жив у різних польських сім'ях. Він згадує, як нацисти використовували його як мішень на стрільбах. Переживши Другу світову війну й уцілівши в краківському гетто, Поланскі знайшов себе на акторському терені, граючи в театрі, в радіопостановках і в кіно. У 1945 році він зумів відшукати батька, який відправив його навчатися в технічну школу, проте незабаром починає працювати на дитячому телебаченні.

   Молодість Романа Поланскі припала на соціалістичний період в історії Польщі. У 1953 році двадцятирічний Поланскі вперше отримує роботу як актор: у 1955 році він знімається у фільмі "Покоління" Анджея Вайди, який допоміг йому поступити в кіношколу в Лодзі. 

   Одним із перших фільмів жахів Поланскі була короткометражка "Вбивство", в якій хтось заходить до кімнати й убиває сплячу людину. Короткометражка тривала дві хвилини. Його учнівський фільм "Двоє чоловіків із шафою" (1958) отримав 5 міжнародних премій, включаючи бронзову медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі 1985 року. Поланскі закінчив кіношколу в Лодзі в 1959 році. 

   У 1959 році Поланскі одружився на акторці Барбарі Квятковській, з якою прожив у шлюбі до 1962 року. Того ж таки року Поланскі зняв свій перший повнометражний фільм "Ніж у воді", прохолодно прийнятий у Польщі, проте він викликав сенсацію на іноземних фестивалях і був удостоєний номінації на "Оскара" у категорії "Найкращий іноземний фільм".

   Після зйомок фільму Поланскі переїхав до Франції, де познайомився з Жераром Браком. Разом вони написали сценарії фільмів "Огида" (отримав "Срібного ведмедя" на Берлінському кінофестивалі) і "Безвихідь" (отримав "Золотого ведмедя"). Ці два фільми були зняті в Англії, де Поланскі жив з 1964 по 1968 роки. 

   У 1968 році, після одруження на американській акторці Шерон Тейт, яку він зустрів на зйомках свого першого кольорового фільму "Бал вампірів", він перебрався до США, дебютувавши в Голлівуді стрічкою "Дитина Розмарі" (1968), що стала помітною віхою в історії кінематографу. Головну роль у фільмі зіграла Мія Ферров. 

   Успіх Поланскі в Голлівуді був затьмарений убивством його вагітної дружини та трьох друзів у 1969 році членами угрупування Чарльза Менсона. Після загибелі дружини Поланскі на декілька років поїхав ув Европу. Ця трагедія сильно вплинула на всю подальшу творчість режисера.

   У 1974 році Поланскі повертається до США, де знімає фільм за сценарієм Роберта Тауна "Китайський квартал", в якому головні ролі виконали Джек Ніколсон і Фей Данавей. Фільм удостоївся "Золотого глобуса" за режисуру і був висунений на "Оскара" в 11 номінаціях (майже в усіх номінаціях його обіграв "Хрещений батько 2").

   У 1977 році Поланскі було звинувачено в зґвалтуванні тринадцятирічної дівчинки Саманти Ґеймер (на той час відому як Саманта Ґейлі) в будинку актора Джека Ніколсона в Лос-Анджелесі. Фотомодель Ґеймер, яку Поланскі запросив нібито для зйомки для французького видання Vogue, згадувала, що Поланскі дав їй шампанського та наркотик "квалюд" (метаквалон), після чого примусив її до орального й анального сексу. Після арешту та пред'явлення звинувачень Поланскі визнав себе винним у сексуальних стосунках із неповнолітньою, щоб за допомогою угоди про визнання провини пом'якшити звинувачення, оскільки спочатку він звинувачувався в зґвалтуванні дитини у віці до 14 років із використанням алкоголю та наркотичних речовин. До виголошення вироку Поланскі було відпущено під заставу, проте 1 лютого 1978 року, безпосередньо перед виголошенням вироку, він утік із США у Великобританію (у Лондон), а потім, щоб уникнути екстрадиції, у Францію.

   Згодом, у пресі спливли й інші звинувачення. Наприклад, британська акторка Шарлота Льюїс заявила, що режисер силою опанував її в паризькому будинку, під час зйомок фільму "Пірати" в 1982 році, коли їй було 16 років.

   Наступні фільми режисер знімав ув Европі, переважно у Франції. У 1979 році вийшла стрічка "Тесс", за яку Поланскі було номіновано на премію "Оскар", а також отримав премію "Сезар". Цю кінороботу Поланскі присвятив своїй убитій дружині Шерон Тейт. Виконавиця головної ролі німецька акторка Настасья Кінскі стала коханкою Поланскі в 15 років. Раніше, в 1976 році вона знялася у фотосесії для французького журналу Vogue, запрошеним редактором якого був Поланскі. 

   Два десятиліття після виходу "Тесс" у творчому відношенні складно назвати вдалими. У 1989 році третьою за рахунком дружиною Поланскі стала французька акторка та модель Еммануель Сеньє; вона народила йому двох дітей. Поланскі зняв її у своїх фільмах "Несамовитий", "Дев'яті ворота" та "Гіркий місяць". У 1999 році Роман Поланскі зняв містичний трилер "Дев'яті ворота", в якому головну роль зіграв Джонні Депп.

   У 2002 році Поланскі нарешті звернувся до особисто вистражданої для нього теми голокосту. Цій темі присвячений його фільм "Піаніст". Журі на чолі з Девідом Лінчем присудило стрічці "Золоту пальмову гілку" Каннського фестивалю, а актор Едріен Броуді, що зіграв головну роль, став наймолодшим володарем "Оскара" за найкращу чоловічу роль.

   У вересні 2009 року Роман Поланскі прибув до Швейцарії, щоб отримати нагороду за свою режисерську діяльність. Організатори кінофестивалю в Цюриху заявили, що кінорежисер 26 вересня 2009 року був заарештований поліцією згідно ордеру, виданому в США і датованому 1978 роком, а також на підставі міжнародного ордера на арешт 2005 року. Оскільки Поланскі визнав провину та сховався від суду, згідно з американськими законами, принцип давності на нього не поширюється. 

   Декілька десятків відомих кінематографістів підписали звернення на підтримку Поланскі. У їх числі Вуді Аллен, Девід Лінч, Мартін Скорсезе, Вім Вендерс, Даррен Аронофскі, Террі Ґілліам, Педро Альмодовар та ін. Відомі акторки Фані Ардан і Моніка Беллуччі теж висловили своє співчуття з приводу арешту Поланскі. За режисера також заступився Нікіта Міхалков. Губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер відмовився помилувати режисера. Апеляційний суд Лос-Анджелеса також відмовився закрити справу Поланскі.

   Під час знаходження режисера під арештом на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра його нового фільму "Письменник-привид"; фільм було удостоєно "Срібного ведмедя" за найкращу режисуру. 12 липня 2010 року влада Швейцарії відмовила американському уряду в екстрадиції Поланскі в США і звільнили режисера з-під домашнього арешту.

   Поланскі належить до найвпливовіших кінематографістів післявоєнного часу. Наприклад, його стрічка "Дитина Розмарі" (1969) породила моду 1970-х на містичні фільми жахів ("Екзорцист", "Омен", "Сяйво"). "Огида" стала орієнтиром для адептів сюрреалістичної образності та тонко психологізованих кінцівок. "Китайський квартал" передбачив розквіт жанру нео-нуар у 1990-х роках. Фільм братів Коенів "Бартон Фінк" (якому Каннське журі на чолі з Поланскі присудило "Золоту пальмову гілку") за визнанням його творців, - оммаж на честь Поланскі часів "кімнатної трилогії". Якщо Лодзь сформувала абсурдизм молодого Поланскі, то Девід Лінч, що присудив йому головну нагороду в Каннах, полюбив це місто в дуже зрілому віці, знявши тут фільм "Внутрішня імперія" (2006).

   Фільмографія:

   1. Rower / Велосипед (1955)

   2. Usmiech zebiczny / Зубаста посмішка (1957)

   3. Rozbijemy zabawe / Влаштуймо гулянку (1957)

   4. Morderstwo / Убивство (1957)

   5. Dwaj ludzie z szafa / Двоє людей з шафою (1958)

   6. Lampа / Лампа (1959)

   7. Gdy spadaja anioly / Коли падають ангели (1959)

   8. Le gros et le maigre / Товстий і худий (1961)

   9. Ssaki / Ссавці (1962)

   10. Nóz w wodzie / Ніж у воді (1962)

   11. Les plus belles escroqueries du monde (segment "La Rivière de Diamants") / Найкрасивіші шахрайства світу (епізод "Ріка діамантів") (1964)

   12. Repulsion / Огида (1965)

   13. Cul-de-sac / Везвихідь (1966)

   14. Dance of the Vampires / Бал вампірів (1967)

   15. Rosemary's Baby / Дитина Розмарі (1968)

   16. The Tragedy of Macbeth / Макбет (1971)

   17. Che? / Що? (1972)

   18. Chinatown / Китайський квартал (1974)

   19. Le locataire / Квартиронаймач (1976)

   20. Tess / Тесс (1979)

   21. Pirates / Пірати (1986)

   22. Frantic / Несамовитий (1988)

   23. Bitter Moon / Гіркий місяць (1992)

   24. Death and the Maiden / Смерть і дівчина (1994)

   25. The Ninth Gate / Дев’яті ворота (1999)

   26. The Pianist / Піаніст (2002)

   27. Oliver Twist / Олівер Твіст (2005)

   28. Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumière s'éteint et que le film commence (segment "Cinéma Erotique") / У кожного своє кіно (новела "Еротичний кінотеатр") (2007)

   29. The Ghost Writer / Письменник-привид (2010)