Факти з життя:

   Сєрґєй Ейзенштейн — видатний радянський режисер, сценарист, теоретик кіно та педагог.

   Народився в родині інженера та архітектора, з 1917 року дійсного статського радника Міхаїла Осіповіча Ейзенштейна (1867-1921 р. ж.) і Юлії Іванівни Ейзенштейн (дівоче прізвище - Конєцкая). Сєрґєй Ейзенштейн отримав добре виховання, з дитинства вивчав три іноземні мови. У 1912 році батьки розлучаються, і хлопчик залишається з батьком. Закінчив Ризьке реальне училище, навчався в Петроградському інституті цивільних інженерів. Навесні 1918 року Ейзенштейн вступає добровольцем до Червоної армії.

   У 1920 році Ейзенштейна направляють в Академію Генерального штабу, де він навчається на східному відділенні (японська мова). Ейзенштейн поступає художником у Перший робочий театр Пролеткульту. У 1921-1922 роках навчався у Державних вищих режисерських майстернях (ГВІРМ) під керівництвом Всеволода Меєрхольда. Був режисером театру Пролеткульту («Мексиканець», «Чуєш, Москва», «Противогази», «Мудрець»), викладав різні дисципліни. Ейзенштейн тісно співпрацює з групою Владіміра Маяковського, в його журналі «ЛЕФ» в 1923 році публікує свій творчий маніфест «Монтаж атракціонів».

   У 1924 році Ейзенштейн знімає повнометражний фільм «Страйк», який отримує в 1925 році на Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв у Парижі срібну медаль.

   Комісія Президії ЦВК СРСР доручає Ейзенштейну постановку епопеї «1905 рік» про події 1905—1907 років. У зв'язку із стислими термінами Ейзенштейн скорочує задум до епізоду повстання моряків на броненосці «Князь Потьомкін Таврійський». Хоча фільм не зовсім точно зображує дійсні історичні факти, все ж Ейзенштейн створив узагальнену картину тупого насильства та безнадійного людського відчаю.

   Стрічку показали 24 грудня 1925 року у Великому театрі на урочистому засіданні на честь 20-річчя революції 1905 року. У 1952 році в списку десяти найкращих фільмів усіх часів і народів, складеному 58 кінорежисерами Европи й Америки за пропозицією Бельгійської сінематеки «Броненосець "Потьомкін"» посів перше місце.

   У 1929 році Ейзенштейн відправляється у відрядження за кордон з метою вивчення західного досвіду. Ейзенштейн виступав по берлінському радіо, читав лекції в Гамбурзі, Берліні, Лондоні та Кембриджському університеті, Антверпені, Амстердамі, зробив доповідь "Інтелектуальне кіно" в Брюссельському університеті.

   У 1930 році він укладає контракт з кінокомпанією Paramount Pictures на екранізацію роману Теодора Драйзера «Американська трагедія». Разом з Айвором Монтеґю та Ґрігорієм Олександровим за сприяння Драйзера починає роботу над сценарієм. Через місяць Paramaunt відмовляється від його сценарію.

   За допомогою письменника Ептона Сінклера Ейзенштейн приступає до зйомок фільму «Хай живе Мексика!». Однак після того, як було відзнято 75 тисяч метрів, Сталін надіслав йому телеграму з пропозицією повернутися до СРСР.

   Після повернення в 1932 році Ейзенштейн зайнявся науковою та педагогічною діяльністю, став завідувачем кафедри режисури Державного інституту кінематографії, у 1935 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв РСФСР. Ейзенштейн пише статті, складає проект програми з теорії та практики режисури, на основі прочитаних лекцій починає збирати книгу "Режисура".

   Навесні 1935 року Ейзенштейн почав працювати над сценарієм Олександра Ржешевського «Бежин луг» про Павліка Морозова. Однак у 1937 році з ідеологічних міркувань наказом з Головному управлінню кінематографії робота була припинена. В якості репресивного заходу режисера було відлучено від викладацької діяльності (відновлений після зйомок фільму «Александр Невський»)

   У 1938 році Ейзенштейн написав сценарій історико-патріотичного фільму «Александр Невський». За фільм Ейзенштейн отримав орден Леніна, вчену ступінь доктора мистецтвознавства (без захисту дисертації) і Сталінську премію.

   З 1941 по 1946 рік режисер знімав фільм «Іван Грозний». Зйомки почалися в Москві, а потім, після евакуації студії «Мосфільм» в 1942 році, були продовжені в Алма-Аті. Головну роль зіграв Ніколай Черкасов. Фільм вийшла на екрани на початку 1945 року. За першу серію він одержав Сталінську премію, друга серія була заборонена і вийшла лише у 1958 році; зйомки третьої припинені. У роки війни брав участь у діяльності Єврейського антифашистського комітету.

   Дружина С. М. Ейзенштейна - журналістка Пера Фоґельман (літературний псевдонім Пера Аташова, 1900-1965 р. ж.).

   Сєрґєй Ейзенштейн помер від інфаркту в ніч з 10 на 11 лютого 1948 року, коли він працював над статтею "Кольорове кіно".

   Фільмографія:

   1. Дневник Глумова / Щоденник Ґлумова (1923)

   2. Стачка (Чертово гнездо; История стачки) / Страйк (Чортове гніздо; Історія страйку) (1925)

   3. Броненосец "Потёмкин" / Броненосець "Потьомкін" (1925)

   4. Октябрь (Десять дней, которые потрясли мир) / Жовтень (Десять днів, які приголомшили світ) (1927)

   5. The Storming of La Sarraz / Штурм Ля Сарраса (1929)

   6. Старое и новое (Генеральная линия) / Старе та нове (Генеральна лінія) (1929)

   7. Le Romance sentimentale / Сентиментальний романс (1930)

   8. La destrucción de Oaxaca / Землетрус в Оахаці (1931)

   9. ¡Que viva Mexico! / Хай живе Мексика! (1932)

   10. Thunder Over Mexico / Грім над Мексикою (1933)

   11. Eisenstein in Mexico / Ейзенштейн у Мексиці (1933)

   12. Death Day / День смерті (1934)

   13. Бежин луг (1937)

   14. Александр Невский / Александр Невський (1938)

   15. The Fergana Canal / Ферганський канал (1939)

   16. Time in the Sun / Час на сонці (1940)

   17. Zapotecan Village / Село Запотечан (1941)

   18. Spaniard and Indian / Іспанець та індіанець (1941)

   19. Mexico Marches / Мексиканські марші (1941)

   20. Mexican Symphony / Мексиканська симфонія (1941)

   21. Land and Freedom / Вільна земля (1941)

   22. Іdol of Hope / Ідол надії (1941)

   23. Conquering Cross / Завоювання хреста (1941)

   24. Seeds of Freedom / Насіння свободи (1943)

   25. Иван Грозный (1-я серия) / Іван Грозний 1 (1944)

   26. Иван Грозный (2-я серия, сказ второй — "Боярский заговор") / Іван Грозний 2. Боярська змова (1945-58)

   27. Иван Грозный (неоконченный, 3-я серия) / Іван Грозний 3 (незавершений, 1988)