Факти з життя:

   Жан-П’єр Жене - французький режисер, актор, монтажер, продюсер і сценарист.

  Його фільми — це сповнені символіки та підвищеної чутливості фантазії, що характеризуються деталізованими, глибоко продуманими сценами та сюжетами. За жанром — суміш комедії, драми та мелодрами, іноді трилеру.

   Фільми Жене вирізняються їхньої кольоровою гамою, де переважають тони сепії, а також насичені червоний, жовтий, синій та зелений кольори. Це створює чуттєву та по-своєрідному фантастичну атмосферу.

   Для своїх фільмів Жене підбирає акторів з незвичними обличчями та часто використовує ширококутові лінзи для викривлення людських рис і поз. Дуже часто використовується ретельно продуманий рух камери (крану).

   У всіх фільмах грає Домінік Піньйон. У фільмах часто грають Жан-Клод Дрейфус, Одрі Тоту, Руфус, Серж Мерлін.

   Персонажі Жене переважно сироти або напівсироти. Сюжети часто про любов між двома незвичним і самотніми людьми (Амелі і Ніно, Матільда і Манех, Луазон і Жулі).

   Завершальні титри фільмів завжди містять фотографії усіх акторів, що грали у картині.

   Жене придбав свою першу камеру у сімнадцятирічному віці і знімав короткометражні фільми, навчаючись анімації у "Сінематьйон Студіос". Режисерської освіти не отримав.

   Наприкінці 1970-х Жене потоваришував з Марком Каро, дизайнером та художником коміксів, котрий надовго став його співрежисером.

   Спільно з Марком Каро Жене створив кілька анімаційних фільмів, що отримували різні нагороди ("Втеча", 1978; "Манеж", 1980). Його першим неанімаційним фільмом став «Бункер останньої черги / Le bunker de la dernière rafale» (1981) — короткометражка про зростаючу параною серед солдатів у похмурому футуристичному світі, суміш наукової фантастики і героїчного фентезі. Згодом він зняв ще дві короткометражки ("Немає спокою для Біллі Бракко", 1984; "Нісенітниці", 1989). Усі ці фільми отримували багато европейських кінонагород. Жене також знімав телевізійні реклами та відеокліпи.

   Першим значним фільмом Жене і Каро стала повнометражна стрічка «Делікатеси / Delacatessen» (1991). Це чорна комедія, дія якої відбувається в охопленому голодом пост-апокаліптичному світі. Люди, що винаймають квартири над магазином делікатесів, змушені розплачуватись з м'ясником і одночасно власником квартир собою.

   У 1995 році був членом журі Венеційського кінофестивалю.

   Наступною картиною стало «Місто загублених дітей / Le cite des enfants perdus» (1995) — похмурий, багаторівневий фентезійний фільм, зі складним переплетеним сюжетом про лікаря, який викрадає дітей, щоб відібрати у них їхні сни. Жене і Каро працювали над фільмом більше 10 років.

   Успіх «Міста загублених дітей» призвів до запрошення Жене на режисерство у цикл «Чужий», де він зняв «Чужий 4: Воскресіння / Alien: Resurrection» (1997). Хоча у титрах вказано лише Жене, але Марк Каро також брав участь у зйомках, працюючи над художнім дизайном. Цей фільм прохолодно зустріли критики, проте він став комерційно успішним.

   Після «Чужого» Жене повернувся працювати у Францію. Робота в Голівуді дала йому можливість зняти його наступний проект — фільм «Амелі / Le fabuleux destin d'Amélie Poulain» за участю Одрі Тоту та Матьє Кассовіца. «Амелі» легший і більш романтичний фільм за попередні, вірогідно через мінімальну участь у його створенні Марка Каро. Це історія про дівчину, що захоплюється творенням хороших справ і послуг людям, але не може знайти свого власного кохання. Стрічка здобула значний комерційний успіх й одночасно визнання критиків, була висунута на "Оскара" в номінації "Найкращий оригінальний сценарій". За цей фільм Жан-П'єр Жене отримав нагороду Европейської кіноакадемії як найкращий режисер.

   У 2004 році вийшов фільм «Тривалі заручини / A Very Long Engagement» — екранізація роману Себастьяна Жапрізо, дія якого розгортається після Першої світової війни, протягом якого жінка (роль якої виконує Одрі Тоту) шукає свого зниклого нареченого.

   У 2005 році було анонсовано, що Жене погодився бути режисером екранізації роману Яна Мартела «Життя Пі» для студії "Твентіс Сенчурі Фокс" (20th Century Fox).

   Режисер відхилив пропозицію знімати фільм «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» (2007).

   Жан-П'єр Жене одружений з Лізою Салліван.

   Фільмографія:

   1. L'évasion / Втеча (1978)