Факти з життя:

   Ґас Ван Сент молодший — американський кінорежисер, сценарист, фотограф, музикант і письменник.

   Нащадок заможних голландських емігрантів. Освіту здобув в Род-Айлендській художній школі, де навчався за фахом "малюнок і кіно". Там же Ван Сент захопився творінням музики. На початку 1980-х Ван Сент переїхав до Портленда, де познайомився з Вільямом Берровзом і створив гурт "Destroy All Blondes" (що означає "Знищ усіх блондинок"), що недовго проіснував. Пізніше, в 1990-х, Ван Сент зняв декілька музичних відеокліпів для Девида Боуї і групи "Red Hot Chili Peppers".

   На початку своєї кінокар’єри Ван Сент працював асистентом у Роджера Кормана і захоплювався творчістю Стенлі Кубрика. Як режисер і сценарист Ґас Ван Сент дебютував у 1985 році з чорно-білою гей-драмою "Погана ніч". Фільм Ван Сент відзняв за власний кошт (всього близько 25 тисяч доларів) і зробив його культовим режисером у гей-середовищі. Перший великий успіх прийшов до Ван Сента в 1989 році після фільму "Аптечний ковбой" з Меттом Діллоном. У 1991 році Ван Сент завітав на Венеціанський кінофестиваль з фільмом "Мій особистий штат Айдахо" вже в якості знаменитості. "Мій особистий штат Айдахо" - це пронизливий "роуд-муві", в якому свої кращі ролі зіграли Кіану Рівз і Рівер Фенікс. Цей фільм зробив Ван Сента практично живим класиком. У 1993 р. Фенікс загинув від передозування наркотиками, а з ним загинув і проєкт фільму про Енді Ворхола, в якому Ван Сент відводив Феніксу головну роль. Пам’яті Фенікса Ван Сент присвятив свій наступний фільм "Навіть скотарки іноді сумують".

   У 1998 році Ван Сента було номіновано в категорії "Найкращий режисер" на премію Американської кіноакадемії "Оскар" за фільм "Розумник Вілл Гантінґ". Також він продюсував гучну незалежну кінострічку "Діти". Ван Сент написав низку сценаріїв до фільмів і роман "Рожевий" (англ. "Pink", 1997). У США було опубліковано альбом його фотографій під назвою "108 портретів" (англ. "108 Portraits", 1993) і випущено два музичні альбоми: "Ґас Ван Сент" (англ. "Gus Van Sant") і "18 пісень про гольф" (англ. "18 Songs about Golf", 1999). 

   На початку XXI століття, вже обласканий Голлівудом, Ван Сент повернувся в альтернативне незалежне кіно. Спочатку він зняв фільм "Джеррі", а в 2003 році отримав "Золоту пальмову гілку" на Міжнародному кінофестивалі в Каннах за стрічку "Слон". Основою сюжету "Слона" стала кривава бійня, котру вчинили школярі в коледжі "Колумбайн". Але цей фільм далекий від документальних дослідів Майкла Мура, "Слон" швидше фільм-балет, абстракціонізм у кіномистецтві. А в 2005 році Ван Сент зняв фільм "Останні дні" про самогубство зірки ґранжа, схожого на Курта Кобейна.

   Ці фільми Ван Сента є частинами однієї трилогії - трилогії про крайню ізоляцію. "Джеррі" оповідає про фізичну ізоляцію, "Слон" показує ізоляцію в суспільстві, а "Останні дні" змальовують ізоляцію внутрішню, ментальну. 

   Зараз Ван Сент мешкає в штаті Орегон, США. 

   У 2009 році вийшов його новий фільм - "Гарві Мілк" із Шоном Пенном у головній ролі, який розповідає реальну історію Харви Милка, що перший з-поміж політиків зізнався у своїй нетрадиційній сексуальній орієнтації. Фільм було номіновано на 8 премій "Оскар", у тому числі в категорії "Найкращий фільм", але отримав тільки дві - за найкращу чоловічу роль і найкращий оригінальний сценарій.

   Фільмографія:

   1. The Discipline of D.E. / Дисципліна Д.І. (1982)

   11. To Die For / Померти в ім’я (1995)

   21. Paris, je t'aime (segment "Le Marais") / Париже, я тебе кохаю (новела "Маре") (2006)